Мене часто запитують, як можна так довго займатись таеквон-до?. Люди переважно коли закінчують навчання скажімо в університеті, отримують професію, одружуються, а потім припиняють займатись спортом. Потім правда приблизно через років 20 про це жалкують. Нажаль засоби масової інформації  не сприяють, а лише погіршують ситуацію з фізичною культурою і спортом в Україні. Ми стоїмо на одному з останніх місць в Європі по масовості занять спортом людей(6-7%). Цей відсоток почав знижуватись після розпаду СРСР. Пізніше я зрозумів, що здорові люди нікому не потрібні, бо на них важко заробляти гроші. Потрібні хворі фізично і духовно.  Я всім кажу, що займаючись таеквон-до, я не тільки укріплюю здоров’я  учнів, покращую якість життя, але і постійно борюсь проти реклами, яка фізично духовно знищує націю. Згадайте, що ми постійно чуємо з екранів телебачення: ”вам не надо ничего делать, наденьте такой то пояс(назви цих шейперів постійно змінюються) и он все зделает за вас. Вам не надо прилагать усилий, каждый день 5-10мин. І т.д.” Цей перелік подібних закликів з екранів телевізора можна продовжувати. Найчастіше на подібні заклики попадаються жінки, бо хочуть виглядати привабливо. Враховуючи вище сказане, жінок потрібно залучати до занять таеквон-до.

Чемпіонати світу та Європи показують що жінки чудово адаптувались в таеквон-до (в енциклопедії таеквон-до так і записано, що займатись цим бойовим мистецтвом можуть  чоловіки і жінки, молодші і старші, незалежно від релігії, раси, національних та ідеологічних кордонів). Я почав замислюватись, чому після тренування я себе краще почуваю ніж до. Чому відчуваю не тільки "м’язову радість”, про яку читав ще з радянських часів, а і навіть якусь ейфорію. Це мене стимулювало до прочитання книг зі східної медицини, проходження семінарів з корейської су-джок та китайської акупунктур, які проходили в  Луцьку. Практикуючи таеквон-до, я значно легше сприймав цю інформацію ніж інші учасники семінарів(переважно лікарі), які інформацію сприймали просто на слух. Одночасно я не відкидав і західне розуміння впливу фізичних навантажень на організм людини. Це створило в моїй свідомості своєрідний симбіоз східного та західного мислення. Я почав розуміти, що винуватцями ейфорії є ендорфіни-гормони радості, які вприскує в кров ендокринна система людини під впливом занять таеквон-до(особливо під час виконання ТУЛЬ, або базової техніки коли спортсмен блоки, удари виконує синхронно з диханням).

Створюється аеробний ефект (це було доказано ще в 1973 р. в чикагському університеті). Я виконю туль, мені хочеться повторити її ще і ще раз. Кровообіг збільшується(приблизно в 9 разів), більше поступає корисних речовин і кисню(кисень для людини, це все одно що бензин для автомобіля) в клітини організму людини. Йде омолодження тканин тіла, и тому числі і внутрішніх органів. Крім цього через біологічно активні точки на стопах, пі час тренувань(займаємось ми переважно босяком), відбувається "енергетичний масаж” внутрішніх органів. Нещодавно, знову таки в США, вчені дослідили, що вправи з почерговим напруженням та розслабленням м’язів набагато корисніші(більш енергетично затратні)ніж вправи, які виконуються в одному ритмі. Коли спортсмен катає туль(боротьба з невидимим суперником), в нього м’язи почергово напружуються, потім розслаблюються, максимально створюючи оздоровчий вплив на весь організм людини. Якщо це підліток-прискорює ріст клітин,  якщо це доросла людина, тоді це омолодження. Зараз в Європі набирає обертів ветеранський рух. Ветерани/сілівер (від 40 до 50 років), ветерани/голд (від 50 до 60 років). Доречи в ветеранському русі  домінують спортсмени саме з так званих” розвинених країн”(Англія, Шотландія, Норвегія, Ірланнія).

Особливо мені сподобалась ветеранська команда Англії, яка стабільним складом виступає на останніх Ч.Є. з таеквон-до. Пострадянські країни (особливо Росія та Україна) можуть гордитись своїми дітьми, юніорами, дорослими, але ветеранами менше представлені. Думаю виною є нестабільність економіки бувших наших радянських республік). На Ч.Є. в Софії в номінації сільвер була дуже потужна конкуренція і вже сивіючи спортсмени демонстрували високу техніку і волю до перемоги, визиваючи повагу в глядачів. Більше того,  таеквон-до корисно не тільки для здорових та сильних людей, а і навіть для хворих на ДЦП. На чемпіонаті Європи з таеквон-до 2012р. в Болгарії виступала демонстраційна команда хворих на ДЦП. Їм аплодував стоячи  весь зал, разом з суддями чемпіонату.  Джун-Р і(американець корейського походження, член президентської ради в справах науки і спорту Буша старшого, майстер корейського бойового мистецтва.) в 1990р. під час семінару у Львові (доречи подарував мені свою брошуру, видану в Москві: ”Бути щасливим”) сказав мені, що американські вчені дослідили, систематичне заняття таеквон-до може омолодити тіло людини в середньому на 25-30 років, а людський організм розрахований на приблизно 125 років життя. Згідно статистиці, в Україні чоловіки живуть в середньому 62 років, а жінки 65 років. І тут ми знаходимось на останньому місті в Європі. Незважаючи ні на що, я вірю що все більше і більше наших людей почнуть вірити в істинні цінності, не будуть куплятись на те, що пропонується отримати легко і одразу, "не прикладаючи жодних зусиль”(2,5 тис. років тому великий китайський мудрець Конфуцій сказав що легко людині дається, може буде легко забране) та вірю в поступове відродження здоров’я нації. Таекван-до прийме в цьому процесі найактивнішу участь.

Автор:  Олександр Кінах